Комунальний заклад "Харківський ліцей №20 Харківської міської ради"

ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ

5 порад для батьків

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

Подолання тривожного стану

Що таке тривога?

Тривога – це нормальна й часто здорова емоція. На рівні відчуттів вона проявляться напруженістю та занепокоєнням. Почуття тривоги з’являється в нас перед невизначеністю, чимось невідомим, коли ми не знаємо, чого очікувати. Цим тривога відрізняється від страху, бо страх завжди має об’єкт. У випадку відчуття страху це може бути будь-що: страх висоти, літати, безробіття, смерті, поїздок у ліфті. Тобто ми усвідомлюємо, чого боїмося, і такий стан значно легше пережити.

А ось з тривогою не все так просто. Навіщо вона та звідки виникає? Здається, що нізвідки. Однак просто так нічого не буває; а щоб чогось позбутися, доводиться докопуватися до суті, щоб зрозуміти, що ж стоїть за цією тривогою та що її спричиняє.

Радимо не ставити собі самостійно діагноз і все ж таки звернутися до психолога, щоб спробувати розібратися з цим.

Підвищена тривожність

Коли людина стикається з потенційно небезпечними або тривожними тригерами, почуття тривоги є не тільки нормальним, але й потрібним для забезпечення виживання та безпеки.

Однак, коли людина регулярно відчуває непропорційний рівень тривоги, це може стати медичним розладом. Тривожні розлади утворюють категорію діагнозів психічного здоров’я, які призводять до надмірної нервозності, страху, побоювань і занепокоєння. Ці розлади змінюють те, як людина обробляє емоції та поводиться.

Коли людина тривалий час відчуває себе неспокійно, у неї можуть розвинутися фізичні симптоми, які сигналізують про підвищену тривожність: занепокоєння й почуття «на межі», підвищена дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, зі сном. Хоча ці симптоми можуть бути нормальними в повсякденному житті, люди з генералізованою тривожністю будуть відчувати їх постійно, що може виявлятися як невиразним, тривожним занепокоєнням або більш серйозним занепокоєнням, яке заважає повсякденному життю.

Ознаки підвищеного тривожного стану

У стані підвищеної тривоги можуть з’явитися запаморочення, підвищене потовиділення, прискорене серцебиття, сухість у роті, нудота, головний біль. Усі ці симптоми можуть сигналізувати про перевантаження нервової системи, що регулює дихання, травлення та кровообіг.

Коли наш мозок дізнається про небезпеку (він не розбирається, реальна вона чи ні), починає готувати наше тіло до стресової ситуації – стан бий або біжи – у разі, якщо доведеться боротися чи тікати. За справжньої загрози така реакція організму дійсно необхідна, але за уявної такі відчуття лише виснажують організм.

Що може допомогти в стані тривоги

Для нормалізації підвищеної тривожності є різні техніки. Вплинути на стривожений стан можна різними способами. Здорові способи заспокоєння та релаксації можливі через тіло й медитацію: посильне та комфортне фізичне навантаження, піші прогулянки й дихання. Також важливо не відкидати професійну допомогу психолога.

Допомога психолога

Фізичні симптоми паніки та тривоги, як-от: тремтіння, біль у грудях і прискорене серцебиття – зазвичай більш очевидні, ніж розуміння того, що саме викликає у вас тривогу. Однак, щоб розібратися в корені вашої тривоги, потрібно з’ясувати, що вас турбує. Приділіть деякий час дослідженню своїх думок та почуттів, і краще це робити разом із психотерапевтом. Він зможе не лише допомогти з’ясувати причини тривоги, а й з ними впоратися.

Зменшіть перегляд новин

Якщо ви знаходитесь в ситуації «паніка несеться із соцмереж і звідусіль», обмежте перегляд цих соцмереж, новин. Це дуже емоційно розгойдує. Майбутнє не піддається вашому контролю, на жаль, але вам необхідно зберегти сили в разі, якщо буде потрібна мобілізація.

Повноцінний сон

Тривога може викликати проблеми зі сном, і недосипання може посилити тривожність. Більшості дорослих потрібно від семи до дев’яти годин сну щоночі. Важливо підтримувати регулярний графік, який полягає в тому, щоб лягати спати в один і той же час щоночі та прокидатися в один і той же час щоранку. За годину до сну потрібно припинити скролити стрічку соцмереж, і краще взяти паперову книгу. Це сприяє заспокоєнню й більш спокійному та швидкому засинанню. Медитація

Якщо складно почати медитувати самотужки, спробуйте знайти групові заняття йогою. Заняття в групі вже знімають рівень напруження, адже поруч такі самі люди, у яких також є тривога та проблеми. Чому б не справлятися з цим разом?

Вправа «Зупиніться та дихайте»

Коли спалахує тривога, зробіть перерву та подумайте, що саме змушує вас так переживати. Не завжди вдається швидко знайти джерело тривоги, але ви можете розвернути себе до того, що відбувається зараз. Перерва та дихальні вправи можуть допомогти відновити почуття балансу.

Спробуйте цю просту техніку дихання. Почніть з того, що займіть зручне сидяче положення. Заплющте очі та повільно вдихніть через ніс. За цим вдихом слідує глибокий видих. Спробуйте подумки собі казати два слова: з кожним вдихом думайте «бути», а з кожним видихом зосереджуйтеся на слові «тут».

Дихальні вправи – це потужні методи релаксації, які можуть допомогти тілу й розуму позбутися занепокоєння, одночасно звертаючи увагу на сьогодення.

Вправа психологічний притулок»

Цю вправу потрібно робити вдома наодинці. Займіть зручну позу, згадайте місце, час, ситуацію, де ви відчували себе в безпеці, спокійно та розслаблено. Це був час, коли мама вкладала вас спати та вкривала ковдрою, це халабуда-притулок під столом у бабусі, це обійми коханої людини? Спробуйте повернутися в цей стан й описати його собі. Важливо згадати цей досвід тілесно. Дихайте спокійно й повним вдихом-видихом. Намагайтеся залишитися в цьому стані стільки, скільки вдасться. Якщо у вашому досвіді не вдалося відшукати такий притулок, зробіть те саме, але фантазуючи, де б це могло бути, за яких обставин. Спробуйте зафіксувати цей тілесно-емоційний досвід і намагайтеся повернутися в цей стан, коли тривога посилюватиметься.

Поради щодо збереження ментального здоров'я

МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ: 5 кроків для батьків

Як відновити ментальне здоров’я дитини: 5 обов’язкових кроків для батьків

Діти — найбільш незахищена і вразлива частина населення. У час, коли дорослі ще могли триматися, діти найчутливіше відзеркалили усі разючі події війни. Команда психологів проекту «СпівДія заради Дітей» підготувала 5 кроків-порад для батьків, щоб відновити ментальне здоров’я дитини.

Крок 1: Ти в безпеці.

Покиньте прифронтові території та заберіть дитину в більш безпечне місце, не нехтуйте повітряними тривогами та правилами особистої безпеки.

Забезпечте дитині усі базові потреби у місці вашого перебування: тепло в оселі, збалансоване харчування, доступ до медичної підтримки та освіти.

Обійміть та поясність дитині, що батьки стараються задля її безпеки і що в новому середовищі у дитини буде можливість жити спокійне дитинство.

Крок 2. Ти — не винен.

Не замовчуйте факту існування війни в країні. Будьте доступним до будь-якого обговорення. А якщо не відчуваєте у собі сили розповісти про ті чи інші речі — звертайтесь до спеціалістів.

Важливо підкреслити для дитини, що вона не несе відповідальності за все, що відбувається у світі. Війни можуть виникати через політичні та історичні причини і це зовсім не пов’язано із тими зонами відповідальності дитини, які батьки визначали з ними раніше, як наприклад, прибирання іграшок у себе в кімнаті.

Варто пояснити дитині, що вона має право жити в мирі та безпеці. І якщо хтось відбирає у неї це право, то вона абсолютно не винна у цьому.

Крок 3. Я тебе підтримую.

Будьте послідовними у своїй поведінці та методах виховання.

Не соромтесь казати дитині: «Я тебе люблю».

Показуйте підтримку через маленькі приємнощі: улюблений сніданок доньки або час разом із сином.

Хваліть дитину за те, що вона робить добре і не сваріть, коли вона припустилась помилки.

Обіймайте та розмовляйте. Прислухайтеся до її думок та почуттів.

Крок 4. Ти — потрібен.

Покажіть дитині, що у новому середовищі або вашому місті є ті, кому ти потрібен.

Приділіть час пошуку гуртків чи інших місць для інтеграції дитини та взаємодії із іншими однолітками.

Дізнайтеся, чи у вашому місті є дружній для дитини простір СпівДія заради Дітей, де професійні ментори надають дітям психоемоційну підтримку через програму неформальної освіти.

Крок 5. Час для розвитку.

Продовжуйте сприяти всебічному розвитку дитини, допомагати із освітою.

Гуляйте містом з дитиною у безпечних місцях, будуйте нові приємні спогади.

Підтримуйте всі починання та захоплення дитини.

Відновлення ментального здоров’я дітей є дуже важливим етапом у житті кожної української дитини. І для того, щоб у майбутньому побудувати стійке суспільство, наразі для дитини потрібен ваш батьківський час, взаємодія з однолітками та психоемоційна підтримка професійних менторів та психологів.

Гарячі лінії психологічної допомоги:

Лінія Національної психологічної асоціації 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні). Телефони для зв'язку з-за кордону доступні тут

Урядова «гаряча лінія» 1545, з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю – 1547 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)

Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» 0 800 210 160 (цілодобово, дзвінки безкоштовні)

Лінія емоційної підтримки МОМ – 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовно

Проєкт "Ти як?"